− Ігорю, стартувала твоя команда непогано. Чи можна вже робити такі висновки?

− Практично весь сезон ще попереду. Працюємо, стараємося, виглядаємо, мабуть, краще ніж у попередньому Чемпіонаті України. Серед тих ігор, що вже пройшли, виділю останню − проти «Іллічівця». У нас не дуже добре виходило вдома, не могли порадувати своїх уболівальників − можливо, саме зайве бажання стало на заваді у зустрічі проти донецького «Металурга».

 

− До речі, про своє та чуже поле. Складається враження, що для «Ворскли» не так важливо, де саме грати…

− Та ні, все ж вдома грати і легше, і приємніше. Просто, наприклад, у першій грі сезону у Полтаві зібралось багато глядачів, було відкриття оновленого стадіону. Ця додаткова відповідальність і бажання проявити себе зіграли проти нас. А щодо порівняння нашої тактики під час домашніх і виїзних ігор, то вона, рівно як і склад, визначається більше у залежності від суперника.

 

− Ти лише у цьому році спробував Прем’єр-лігу і одразу став основним гравцем…

− Як це виходить, не мені судити. Якщо довіряють, я мушу віддячити тренерам надійною грою. Треба використовувати шанси, які тобі надають. Звичайно, якщо порівнювати перші весняні ігри і теперішні, хвилювання вже менше. Але, з іншого боку, воно нікуди не зникло. Адже кожен черговий поєдинок − це новий виклик.

 

− Ти завжди діяв на фланзі в обороні? І чи любиш підключатись вперед?

− До Полтави я переходив як півзахисник. Але Микола Павлов почав мене награвати саме на теперішній позиції, тим більше, що подібний досвід вже мав − набув його в «Оболоні». Перше завдання захисника − налагодити порядок біля власних воріт, виключити гостроту у діях суперника. А вже коли це вдається, то можна приєднатись до підключення на чужу половину поля. Допомагаємо у створені атак півзахисникам, як і вони нам, коли м’яч переходить до суперника.

 

− Як Василь Сачко будує тренувальний процес? Допомагає чи навпаки той факт, що з багатьма гравцями він нещодавно разом виходив на поле?

− На тренуваннях час приділяється усім необхідним компонентам, починаючи від тактики. Особливістю можу назвати постійну роботу з м’ячами. До гравців наставник ставиться рівно − що до тих, з ким грав, що до новачків або молоді. Мені не так легко порівнювати і помітити зміни, адже з ним практично не грав. А загалом статус відрізняється вже за зверненням. Якщо раніше це був Вася, то тепер не інакше як Василь Вікторович.

 

− А поза межами футбольного поля наскільки серйозно вивчаєте інші команди?

− Перед кожним матчем такі заняття проводяться. Там нам кажуть про слабкі та сильні сторони наступного суперника, пояснюється тактика, до якої маємо бути готові. А сам склад називається безпосередньо на ігровій установці.

 

− Черговий матч зіграєте у Луганську…

− «Зоря» впевнено стартувала, команда ще не знає поразок. Гадаю, це результат послідовної роботи, адже колектив разом уже 2 роки. Поки що луганці рівно виглядають в усіх лініях, і цей баланс приносить їм успіх.

 

− У другому колі попереднього Чемпіонату України ти вже грав проти цього суперника. Чим пояснити, що 5 з 6-ти останніх зустрічей у даній парі завершились внічию?

− Про всі матчі не скажу, а от навесні, наскільки я пам’ятаю, це був справедливий підсумок. Обидві команди виглядали гідно, але забити жодного м’яча не змогли. Маємо міняти нічийну традицію на свою користь і брати у неділю 3 очки.

 

− Про суперника ти сказав. А наскільки сьогодні сформований склад у «Ворскли»?

− Більшою мірою, ми зігрались. Влітку прийшло не так багато новачків − Денис Дедечко, Олег Міщенко та Чіпріан Васілаке. Вони вже свої хлопці у колективі. За таких умов багато часу на ігрову адаптацію також не йде.